Марина Цвєтаєва і Жанна д’Арк

Про бунтарку Марину Цвєтаєву, одну з найсильніших поетес Срібного століття, і непокірну Жанну д’Арк можна сказати, що вони були спорідненими душами. Російська поетеса, як і Орлеанська діва, по натурі своїй була нонконформістом, не бажала миритися з несправедливістю і фальшивістю. Французькій героїні вона присвятила прекрасні вірші:

І був Руан, в Руані – Старий ринок …
– Все буде знову: останній погляд коня,
І перший тріск невинних хворостин,
І перший сплеск соснового вогню.

А за плечем товариш мій крилатий
Знову шепне: Терпіння сестра!
Коли блиснуть срібні лати
Сосновою кров’ю мого багаття.

Хто ще писав про подвиг Жанни д’Арк

Історія Жанни д’Арк надихнула багатьох письменників на створення новел і романів. Про неї писали Вольтер, Шіллер, Бернард Шоу. Вольтер в своїй драматичній поемі «Орлеанська діва» описав один з найкривавіших епізодів Столітньої війни – звільнення Орлеана від англійців. Шіллер створив масштабну п’єсу «Орлеанська діва», перекладену на російську мову знаменитим поетом Василем Жуковським. А великий Петро Ілліч Чайковський написав за її мотивами оперу.

Бернард Шоу теж не залишився байдужим до долі Жанни і в 1923 році написав п’єсу «Свята Іоанна». Комічне і трагічне, велич і простота поєднуються в його творі напрочуд гармонійно. Ця п’єса по праву вважається однією з кращих робіт драматурга.

Руан Віктора Гюго

Роман Гюго «Собор Паризької Богоматері» увійшов в історію літератури як перший історичний роман французькою мовою. За задумом автора, головним героєм твору повинен був стати центральний готичний собор Парижа. Однак Руанський собор теж згадується на сторінках цього всенародно улюбленого роману. Ось що писав Гюго:

«… Такий кафедральний собор в Руані, який був би цілком готичним, якби вістря його центрального шпиля не походило з епохи Відродження».

Про який шпиль писав романіст? Ймовірно, про той, в який влучила блискавка в 1822 році. Сумна доля спіткала і наступні шпилі собору – всі вони чомусь руйнувалися. Нарешті, у другій половині XIX століття собор увінчав чавунний шпиль, яким обурювався, зокрема, письменник Гюстав Флобер. Він вважав його безглуздим і називав «екстравагантним творінням бляхаря». А письменник Ежен Ноель пішов ще далі і порівняв шпиль з «залізницею до неба». Проте, саме завдяки цьому декоративному елементу Руанський собор сьогодні вважається однією з найвищих церков світу.

Волошинський Руан

Максиміліан Волошин, російський поет, перекладач і художник, піддався чарам готики і виплеснув емоції в оповитих містичною чарівністю віршах:

«Гасне день. У соборі все зблякло.
Димний камінь лілуватий і сірий.
І квітами відцвітає скло
В глибині готичних печер.
У них горить вечірній океан,
У них заклик далекого сполоху,
У них глухий, урочистий орган,
У них душа стоцвіта розп’ята … »

Любов у Руані

Готичний таємничий Руан – найкраща декорація для любовних драм. Це помітила сучасна французька письменниця Жюльєтта Бенцоні, яка писала в жанрі історичного любовного роману. Дія багатьох її творів розгортається саме в цьому нормандському місті. Бенцоні писала про черниць, заточених в строгих католицьких монастирях, про подвиг Жанни д’Арк, створила цикл творів про Катрін Легуа – дочку золотих справ майстра. Мова творів Жюльєтт – проста і легка, насичена барвистими описами Руана і його околиць. Читаючи її романи і новели, мимоволі замислюєшся про те, що і тобі давно пора купити авіаквиток, зняти квартиру в Руані і з головою поринути у вир цього міста, залишитися байдужим до якого, мабуть, не вдалося нікому.